Материнський інстинкт часто є головним провідником жінки на її життєвому шляху. Кожна мати намагається якнайкраще влаштувати своїх дітей. Що в цьому поганого? Нічого, якщо це робиться в межах здорового глузду, моралі та закону. В нашому випадку все трохи інакше, бо героїня історії «Обозу» – мама-високопосадовець, що прилаштовує своїх дитинчат на керівні посади в державні органи влади. Конкретніше мова буде йти про дітей міністра соціальної політики та праці Людмили Денисової.

Хочу бути царицею морською…

Зазвичай українські політики прилаштовують своїх жінок-домогосподарок та безпомічних чад помічниками депутатів Верховної Ради. Зокрема, так свого часу працювала донька Юлії Тимошенко Женя. Така робота суто формальна, зате йде стаж держслужбовця. І хоча до таких працевлаштувань можуть бути цілком об’єктивні нарікання, як то марнотратство бюджетних грошей, що виділяються на оплату роботи помічників, але великої шкоди для держави немає.

Зовсім інша справа, коли «несмышленыш», який щойно випурхнув з інституту, завдяки мамі призначається керівником!!! серйозної державної структури, від якої залежить не мало не багато соціальний клімат цілого регіону. В такому випадку мова йде про розвал роботи, про державне «шкідництво».

Отже, наша «героїня» - донька міністра праці Олена Денисова. Щойно ця дівчинка закінчила інститут, мама влаштувала її на роботу в Міністерство економіки. А конкретніше - Олена Олександрівна очолила Держінспекцію по контролю за цінами в місті Севастополь. Звичайно, в обхід усіх вимог, що висуваються до претендента на цю посаду. Причому за кілька місяців вона була «підвищена» до керівника Держінспекції Криму. Для цього колишнього керівника цієї інспекції Ірину Кондратюк, що працювала на цій посаді 7 років, «виставили» в Севастополь рятувати ситуацію після керування Денисової.

Олена Денисова

Операцію з працевлаштування доньки міністра проводила особисто керівник Держінспекції Наталя Немодрук. В інспекції вважають, що вона має дружні стосунки з міністром праці і, отже, взяла на себе зобов’язання опікати чадо. Хоча сама Наталя Павлівна розповідала підлеглим, що на неї тиснули згори, зокрема міністр економіки Богдан Данилишин. А ще вона заявляла, що мама юного дарування «дуже допомагала інспекції», і відмовити їй було не можна.

Трохи по-іншому вона пояснила призначення доньки міністра журналісту «Обозу». «Я призначала Денисову…, - Немодрук осіклася, - тобто міністр призначав згідно з високими фаховими здібностями».

На питання, які такі фахові здібності були у Денисової, Наталя Павлівна відповідати відмовилась.

Сама Олена Денисова про це теж змогла розповісти небагато. На питання, чи вона хоч де-небудь працювала до того, як була призначена керівником державної структури, Денисова невдоволено надула губки.

«У мене є досвід, я працювала фінансовим директором корпорації «Гуматекс», - повідомила Олена Олександрівна.

До речі, це підприємство засноване її матір’ю, отже, працювати там вона могла і формально. «Чому пішли з бізнесу?» - спитав «Обоз». «Хочу зробити кар’єру держслужбовця», - заявила донька міністра. «Які ваші обов’язки в інспекції?» - спитав «Обоз». «Як які!? Керую!» - заявила Денисова.

Підлеглі Денисової дуже критично оцінюють це «керую». І цілком очевидно, що не було б цього юного «керую» в Держінспекції, якби Денисова-молодша не мала впливової матері.

Однак наша історія на претензіях до мами міністра щодо працевлаштування дочки не закінчується. Було б навіть добре, якби на цьому «Обоз» міг поставити крапку. Але не може, бо наш сюжет куди трагічніший. Він про певний досвід роботи, який отримує донька міністра на посаді керівника Держінспекції по цінах Автономної Республіки Крим.

Корупційні інститути…

Держінспекція Міністерства економіки по контролю за цінами - структура доволі серйозна, з великими повноваженнями. В її сумлінній роботі зацікавлені як населення України, так і великий сегмент підприємництва. Суть її роботи - контролювати, щоб безпідставно не підвищувалися регульовані державою тарифи. Наприклад, комунальні послуги чи ціни на продукти харчування, які уряд вніс в так званий соцпакет: молоко, масло, цукор, сіль, яловичина і т.д. Фактично йдеться про адміністративне стримування інфляції.

У разі встановлення завищеної ціни Держінспекція застосовує штрафні санкції. Причому тут не до жартів. Інспекція обраховує та вилучає виручку, що отримало підприємство на націнці, та плюсує штраф в розмірі 200%. Штрафи по деяких державних підприємствах доходять до кількох мільйонів гривень.

Отож, Держінспекція при Міністерстві економіки - це постійна спокуса для нечистих на руку чиновників. Керуючи такою інспекцією, можна добре «заробляти». Адже можна програти суд щодо вже нарахованих штрафних санкцій, можна надати висновок економічно обґрунтованої ціни на будь-яку ціну, можна запропонувати підприємцю не платити штраф, а дати «на лапу». Наприклад, нещодавно в Києві СБУ затримала інспектора по цінах, що вимагав 6 тисяч доларів від начальника ЖЕКу, щоб не виписувати штраф.

Можливо, це лише поодинокий випадок у структурі, куди міністр праці Людмила Денисова працевлаштувала свою доньку? На жаль, факти демонструють протилежне – Держінспекцію по контролю за цінами нині стрясає потужний корупційний скандал.

Зокрема, керівник Держінспекції Волинської області Тарас Куйбіда звернувся до Генпрокуратури, СБУ, МВС з відкритим листом, в якому звинувачує нинішнього керівника Держінспекції Ларису Немодрук у впровадженні корупційних методів роботи. Його підтримують екс-керівники кількох обласних держінспекцій, звільнені за те, що відмовилися займатися хабарництвом. Цей лист морально підтримує значна частина працюючих регіональних керівників.

«Робити гроші та ділитися»

Ось конкретні історії посадовців. Микола Шумаков, керівник Держінспекції Харківської області, розповідає, що після його призначення з нього регулярно вимагали «заплатити за посаду».

«Спочатку я навіть був готовий щось дати Наталі Немодрук, - зізнається Микола Миколайович. - Думав, людина переїхала в Київ, має матеріальні проблеми. Думав, що це буде небагато… Десь моя місячна зарплата… А виявилось, що ця сума не влазить у мій дворічний дохід! Тобто питання стояло, щоб я збирав з підлеглих, а вони з підприємців… Немодрук мені прямо заявила, що це нормальна робота». «А що ви думаєте?! Як тільки призначили нового міністра, я поспішила до нього запропонувати свої послуги, а ось ви чомусь мені нічого не пропонуєте. Ви людина не моєї команди, вам треба звільнятися», - такі слова від Немодрук Микола Миколайович вислуховував регулярно, що не минулося безслідно для його здоров’я. Після останньої двогодинної промивки мізків у Шумакова стався інфаркт, йому зробили операцію на серці.

Керівник Держінспекції Наталя Немодрук

Його попередник Юрій Чаплій стверджує, що Наталя Немодрук особисто дала йому конверт, а в ньому «прохання» перерахувати 96 тисяч грн на рахунок однієї фірми.

«Після цього я написав заяву про відставку», - заявив Чаплій.

Екс-керівник Запорізької держінспекції Світлана Тябіна розповіла, як це було у неї: «У мене прийшов строк пенсійного віку, я звернулася до Немодрук, щоб продовжити роботу. Мені запропонували приїхати в Київ. Але Немодрук на місті не виявилось, сказали, зі мною буде говорити Невзоров. Я здивувалася, адже цей пан в Держінспекції не займає високу посаду. Ну добре, думаю, може, людині щось треба. Яким же було моє здивування, коли Невзоров прийняв мене в кабінеті голови. Від того, що він говорив, я взагалі втратила мову. «Вас називають дуже принциповою людиною, - сказав мені Невзоров. - Але зараз такий час, що це зайве. Ось Вінниця 10 млн перерахувала в бюджет. Кому це треба? У наш час треба вміти робити гроші та ними ділитися». Далі Невзоров почав розповідати Тябіній, що інші структури давно так працюють. «Треба проводити перевірки, - казав він, - Але так, щоб штрафи йшли не в бюджет, а на «наш» рахунок», - розповіла «Обозу» пані Тябіна. Вона зауважила, що сім років працювала керівником Держінспекції Запоріжжя, але таке чула вперше.

«Обоз», у свою чергу, був вражений її розповіддю. «Вас штовхали на кримінал. А ви цікавились, що вам робити, коли такою діяльністю зацікавляться правоохоронні органи?» - запитав журналіст «Обозу».

«Звичайно. Мені сказали: у нас скрізь свої люди. У нас велика команда. Своїх образити не дамо», - відповіла пані Світлана. Тябіна зауважила «Обозу», що відмовилася працювати по таким схемам і пішла на пенсію.

До речі, на місце звільнених за відмову співпрацювати с центром керівників держінспекцій в основному приходили молоді мажори з бізнесу, в тому числі і дочка міністра. Що їм знадобилося в Держінспекції, де у керівника зарплата 3-5 тисяч грн? Логічно відповісти на це запитання можна лише, якщо приймати за щиру правду зізнання керівників Держінспекції, від яких вимагали «робити гроші і ділитися з іншими».

Ось, наприклад, згаданий Світланою Тябіною головний державний інспектор Володимир Невзоров. В інспекцію він прийшов з великого бізнесу. В Одесі у нього будівельні фірми, готелі, житлова нерухомість. У Держінспекції, за власним зізнанням, він працює за 1,5 тисячі грн.

Зате як працює! За словами Тараса Куйбіди, саме він відповідає за «впровадження системи хабарництва у регіональних інспекціях».

Володимир Невзоров працює за півтори тисячі в місяць

Що в результаті від такої практики отримує держава? Ясно що! З одного боку, необґрунтовані ціни, з іншого - оздоблених підприємців. Який сенс нашому бізнесу після такого працювати по-білому та платити податки державі, якщо представники держави, її контролюючі організації визнають лише закон хабаря.

До речі, у своєму листі до Генпрокуратури, СБУ та МВС пан Куйбіда та його колеги вказують на факти корупції в Держінспекції АРК, де працює героїня нашого дослідження Олена Денисова. Зокрема, в Криму засвідчені факти навмисного програвання справ у судових органах за актами перевірок і неподання в суди вищих інстанцій. Наприклад, стосовно Євпаторійського морського порту – акт на 300 тисяч грн, Азово-Чорноморської екологічної інспекції - 180 тисяч грн. «Не подані позови до суду за особистою вказівкою начальника ДЦІ в Криму (тобто Олени Денисової. - Авт.), що підтверджено її особистим підписом», - йдеться у скарзі. Сьогодні, за словами цих людей, напоготові скасування актів по «Керчгазу» на 12 млн грн.

Отже, міністр праці Людмила Денисова влаштувала свою доньку не просто на держслужбу. А в організацію, що останнім часом взялася активно розвивати корупційні схеми.

Невже міністр хотіла, щоб саме такий досвід отримала її дитина? До речі, Олена Денисова на перший погляд досить вольова дівчина із задатками керівника, яка піде далеко у політиці. Шкода лише, що нову політичну генерацію батьки-високопосадовці воліють навчати не чесному служінню на благо держави, а корупційним схемам.

До речі, біографія самої міністра праці натякає на те, що впливова мамочка хотіла, щоб дитина пізнала саме таку «правду життя».

Вишукані схеми «Людочки»…

Кримській комуніст Леонід Грач називає Людмилу Денисову «Людочкою- людоєдочкою» - автором «найбільш вишуканих корупційних схем Криму». Найбагатшому міністру уряду Тимошенко Людмилі Денисовій, що в часи Кучми працювала міністром фінансів Криму, і справді є чим гордитися в цій царині.

У своїй біографії, що була роздана депутатам Верховної Ради під час голосування за уряд Тимошенко, Людмила Денисова стверджує, що під судом і слідством не була. Однак «Обоз» не відкриє Америку, коли повідомить, що в 2000 році Людмила Денисова була затримана прокуратурою у зв’язку з підозрою в корупційних діях. Справу тоді вів відомий прокурор Володимир Шуба, що дивним чином застрелився минулого року в Дніпропетровському тирі. Денисова сиділа недовго, один день, була звільнена особистим втручанням самого Президента Леоніда Кучми. Вона називала свій арешт політично замовною справою. Хоча правоохоронці мали конкретні претензії до міністра по темі діяльності ТОВ «Об’єднана платіжна система України». Це була насправді «вишукана» схема. За ініціативою міністра фінансів Криму Денисової в 1999-2000 рр. ТОВ «Об’єднані платіжні системи України» по суті скасували обіг паперових грошей в бюджетній сфері і замінили їх бартерними взаєморозрахунками. Наприклад, бюджетники Криму, вчителі –медики, замість живої зарплати отримували віртуальну суму на пластикову картку, якою можна було розрахуватися в окремих магазинах за окремі групи товарів. Хто визначав магазини, хто при цьому отримував живі гроші, історія замовчує, адже кримінальна справа не була доведена до кінця.

Хоча насправді здогадатися, на кого працювало ТОВ «Об’єднані платіжні системи України», неважко, особливо, якщо маєш базу податкової.

Ось, наприклад, інформація для роздумів: офіційна адреса ТОВ «Об’єднані платіжні системи України» - Сімферополь, вул. Пушкіна, 11 а. В декларації, яку Людмила Денисова надала Верховній Раді під час голосування за склад уряду, значиться, що вона володіє нежитловим приміщенням (частка 1\ 4) за тою самою адресою - Сімферополь, Пушкіна, 11 а (933.2 кв.м.) На цій же адресі зареєстрована корпорація «Гуматекс», де Денисова офіційно, згідно з власноруч написаною біографією, була головою наглядової ради з 2003 до 2006 року. Там же у 2007-му працювала фінансовим директором її донька Олена. Крім того, одна «офшорка» на британських островах компанія «Айфекс глобал лімітед» деякий час була одночасно засновником і ТОВ «Об’єднані платіжні системи України» і корпорації «Гуматекс». Отже, є всі підстави припустити, на кого конкретно працювали «хитромудрі» «Об’єднані платіжні системи України».

Хоча Денисова ніколи не працювала одна, вона людина команди. В її декларації в тій частині, де вона декларує нерухомість недарма скрізь йдеться про частку в розмірі однієї четвертої, і хто інші три мушкетери, зовсім не таємниця.

Наприклад, корпорація «Гуматекс» в кінці 2007 року біла представлена чотирма засновниками: Денисова Людмила, Сєтков Василь, Сенченко Андрій, Веліджанський Сергій.

Усі ці люди відомі. Серед них, певно, найвпливовіший Андрій Сенченко, нинішній нардеп з фракції БЮТ, власник кримської організації Блоку Юлії Тимошенко та телерадіокомпанії півострова «Чорноморка».

Василь Сєтков теж звучав у ЗМІ. Особливо прославився він у 2007 році, коли за квотою БЮТ увійшов у спостережну раду державного «Укрексімбанку» і відразу пролобіював для своєї політично-бізнесової родини великий кредит під заставу майна ТОВ «Кримзалізобетон». Це підприємство належить вище перерахованій групі людей. А пікантність ситуації полягала в тому, що «Кримзалізобетон» коштував набагато менше, ніж під нього було видано грошей. Начебто вся ця сума пішла на виборчу кампанію БЮТ в Криму.

Веліджанський Сергій найменш публічний. Але теж встиг прославитися, коли очолював Департамент капітального будівництва і управління фондами Міністерства оборони України. ЗМІ тоді рясніли публікаціями про те, як військове майно Криму відчуджувалося приватним фірмам, в яких журналісти знаходили зв’язки з нашими героями.

А тепер про Міністерство соціальної політики і праці… Це шикарний полігон для різноманітних «вишуканих» схем. Через це міністерство йдуть мільярди бюджетних коштів на різноманітні, часто невиправдані пільги, мільйони - на сумнівні закупівлі. Зокрема, у минулому році до закупівель міністерства мали претензії СБУ та автор «Обозу». В статті «Дерибан до останньої державної копійки» можна прочитати, як Мінсоцполітики в салоні «Вольво» закупила авто для інвалідів по ціні 150 тисяч грн за штуку. Це дуже потішно, адже інвалідам України від міністра Людмили Денисової ніколи не перепадало щось більше, ніж «Славута»…

Цю маленьку замальовку з історії життя політико-бізнесової родини, до якої належить молоденька керівник Державної інспекції по контролю за цінами в Криму, «Обоз» зробив невипадково. Після навіть мимолітного ознайомлення з «сім’єю» не доводиться дивуватися, що міністр прилаштовує свою доньку в організацію, яку стрясають корупційні скандали, під крило Наталі Немодрук, яку підлеглі напряму звинувачують у провадженні хабарництва. Адже, може, саме такою і була мета? Ну, щоб донька навчилася… «справжньої державної служби».

До речі, до «Обозу» надійшла інформація, що другу свою дочку, Олександру, Людмила Денисова намагається прилаштувати начальником Пенсійного форду Сімферопольського району.

P/S

Коли вже стаття була написана, журналіст «Обозу» дізнався назву фірми, на рахунок якої керівництво Держінспекції вимагало, за словами регіональних керівників, переказувати хабарі. Це ТОВ «Дєва лтд» з Кривого Рогу. Гроші повинні були йти буцімто на закупівлю будівельних матеріалів.

«Обоз» з’ясував, що директор цього підприємства - Кравченко Алік, він же засновник разом з іншим паном - Олексієм Петіним. Обидва ці пани з Одеси, як і керівник Держінспекції Наталя Немодрук та її вірний помічник Володимир Невзоров. Сама фірма до 2004 року теж квартирувала в Одесі й лише згодом чомусь «переїхала» до Кривого Рогу.