Тринадцять років тому Всесвітній економічний форум у Давосі зіграв вирішальну роль у виборах президента Росії. Тоді в кулуарах Форуму відбулася зустріч російських олігархів, які домовилися про підтримку Бориса Єльцина у боротьбі з Геннадієм Зюгановим.

Українські олігархи давоського пакту не укладали. Вони взагалі прибули до Швейцарії в послабленому складі – Віктор Пінчук і Сергій Тарута. І, якщо Пінчук не приховував своїх симпатій до Арсенія Яценюка і представляв його у Давосі "одним з майбутніх українських лідерів", то Тарута обертався на орбітах чинного прем’єр–міністра.

– Ви остаточно зробили ставку на Тимошенко? – атакували журналісти співвласника "Індустріального союзу Донбасу".

– Не треба задавати провокаційних питань! – відбивався Тарута.

– Чому ж це провокаційних? Ким працює Гайдук? Головним радником Тимошенко!

– І слава Богу! – зрадів Тарута. – Якби ще три–чотири Гайдука, то уряду було би легше. Бо він пришов, щоб допомогти їм бути більш професійними.

Рінат Ахметов замість себе направив до Давосу Наталію Ізосімову зустрічатися з... президентом Ізраїлю Шимоном Пересом, благодійний фонд якого він профінансував декілька років тому. Ахметов тут повністю наслідує Пінчука, який сьогодні має безліч контактів серед світової еліти, хоча колись усе починалися з грошової підтримки їхніх проектів.

– Розмови в Давосі не дуже оптимістичні, – зізналася журналістам Ізосімова. – Ніхто нічого не розуміє. Якби принаймні було ясно, що ринок падатиме такий–то період, то можна було би будувати якісь плани. Але такого немає...

Більш сміливим у прогнозах виявився Арсеній Яценюк, який часом приходив на офіційні заходи у супроводі дружини та прес–секретаря.

– Напередодні я дивився по CNN дискусію про те, коли закінчиться криза, – розповів Яценюк про свій швейцарський вечір. – Більшість зійшлася на думці, що в 2010 році. Враховуючи, що у нас все відбувається з запізненням, значить, в Україні криза закінчиться в 2011 році.

Раша–Давос–транзит

Якщо Яценюк сидів біля телевізора, то значить, він пропустив традиційну вечірку росіян в Давосі під промовистою назвою "The World According to Russia".

Цього року Форум відкривав особисто Володимир Путін, тому відповідальні особи старанно підготувалися, щоб російський лідер почував у швейцарському гірськолижному селищі як вдома.

Російський прем'єр Путін виступає в Давосі

Реклама "Сбербанка России" окупувала всі лайтбокси Давосу, вільні від реклами коштовностей Bucherer, а паркани запрошували відвідати інвестиційний форум у Сочі в другій половині року.

Росія намагається реабілітуватися в очах Заходу.

Навала самопіару росіян ще більше підкреслює безпорадність України. У роботі Всесвітнього економічного форуму не взяв участь жоден представник української влади.

Очевидно, що нікого не буде і через рік – в дні майбутнього форуму в Україні будуть готуватися до другого туру президентських виборів.

Так випадати зі світового тренду – це, з іншого боку, економія бюджетних коштів, але відсутність України має інше пояснення – нездатність лідерів держави довести до кінця жодну обіцянку, дану на Заході.

Григорій Немиря та Раїса Богатирьова, які були в Давосі цього року, обмежилися участю в ланчі, організованому Віктором Пінчуком.

І якщо роль Немирі більш–менш зрозуміла – він був одним з чотирьох спікерів обіду та активно пропагував ідеологічне меню Юлії Тимошенко, то що робила в Швейцарії Богатирьова – второпати складно. Можливо, "вигулювала" свій діамантовий годинник.

Цей аксесуар на руці чиновника однією з найбідніших країн Європи виглядав дикістю в інтер’єрі "зачуханої" Європи, де за таку любов до розкошів, не підкріплену офіційними доходами, поплатилося посадами не одне покоління політиків.

Ще більш неадекватно виглядало прохання Богатирьової до журналіста "Української правди":

– Одягати тут такий годинник – це необхідність. Давайте не будемо писати на цю тему, бо це нецікаво і підло.

Діамантовий годинник секретаря РНБО Раїси Богатирьової

Головним же гостем українського ланчу мав стати Джордж Сорос. У минулі роки він завжди приходив на український борщ в Давосі, але сидів у кутку і просто насолоджувався обідом. Цього ж разу Сорос був учасником дискусії.

Зараз у світі особливий попит на Сороса. Коли ніхто не знає, що робити з глобальною кризою, починають згадувати про патріархів фінансових спекуляцій – якщо вони колись "зламували систему", то, може, знають, як тепер її "переінсталювати".

Тому в недільному додатку до Financial Times Сороса вмістили на обкладинку з анонсом, що перекликається з девізом російської вечірки у Давосі – "The credit crunch according to Soros".

Коли американський фінансист з’явився у фойє, до нього мовчки підійшов Григорій Немиря, який багато років очолював фонд Сороса в Україні. Вони не привіталися. Навряд чи Немиря і Сорос – невиховані люди. Просто, можливо, вони вже бачилися цього дня в більш приватній обстановці.

- Криза – надто складна, щоб її коментувати, – буркнув Сорос в направлені на нього мікрофони репортерів, що його оточили. Не помічаючи журналістів, він закрився у задній кімнаті разом з Немирею. Однак розмова тет–а–тет тривала не довго – згодом туди зайшли Яценюк і Пінчук.

За словами одного з присутніх, говорили про політичну ситуацію в Україні.

РосУкрЕнерго прославилося в Давосі

На українському ланчі не вийшло виробити бачення ні "The World According to Ukraine", ні навіть "Ukraine According to Ukrainians". Розмова звелася до банальних тез – президенту і прем’єру треба помиритися, а державі – інтегруватися до Європи. Назвати це порадами вже і язик не повертається – скоріше ненаукова фантастика.

– Щоб показати стосунки серед українських політиків, варто використовувати епізоди з фільму "Містер і місіс Сміт", – вдався до аналогії Пінчук перед початком ланчу.

Цього разу модератором заходу став колишній єврокомісар у міжнародних справах Кріс Паттен. Він разом з зятем Кучми входить до загадкової організації під назвою "Міжнародна антикризова група".

– Рік тому, – звернувся Пінчук до Паттена, – Джеймс Вульфенсон, який керував обідом, сказав: "Віктор, сподіваюсь, через рік ти будеш достатньо багатий і організуєш п’ятий ланч". Я прошу більше не жартувати на цю тему. Вже досить!

Паттен пожартував пізніше – а поки він розповів про свої враження.

– Для людей ззовні здається, що Україна живе в безкінечних президентських перегонах і парламентських виборах. Григорію, – звернувся Паттен до Немирі, – Європа завжди виявляла зацікавленість в Україні. Але завжди була загроза, що Європа не сприймає Україну як члена ЄС.

Дружина Яценюка сфотографувала свого чоловіка на сцені давоського ланчу

– Ця криза і вихід з неї будуть визначальними для України на найближчі 20–30 років. Але не тільки для України, а всього проекту єдиної Європи, – припустив Немиря. – Досі ЄС надавав Україні слабкі пропозиції – на кшталт вегетаріанської страви, до якої додали трохи м’ясця. А ми потребуємо тих же програм, які ЄС надавав своїм майбутнім членам.

– Звичайно, на нас дуже погано вплинула криза, цього неможливо не визнати, – продовжив Немиря.

– Коли іде ураган, він вражає найслабші країни, – погодився Сорос і провів аналогії зі світом живої природи. – Сьогодні Україна схожа на дуже цінний вид, який знаходиться під загрозою зникнення. Для Європи дуже важливо демонструвати зацікавленість Україною, виділити гроші на створення альтернативних робочих місць.

– Але уряд, який я представляю, не збирається панікувати чи здаватися! – заявив Немиря.

Поступово він перейшов на рекламу газових домовленостей, досягнутих між Тимошенко і Путіним.

– Уроки для нас очевидні. РосУкрЕнерго було джерелом корупції, і тепер його знищено, – сказав Немиря.

Без емоцій на обличчі, віце–прем’єр методично, слово за слово, але окунув усіх у матрицю Юлії Тимошенко.

– Загалом у нас є слабке місце – це системна корупція, – продовжував Немиря. – Корупціонери намагалися втримати газовий бізнес. РосУкрЕнерго зробило всі ці схеми непрозорими та дуже шкідливо впливало на економіки країн колишнього Радянського Союзу...

Пікантності додавало те, що Немиря розправлявся з РУЕ на її ж території – адже формально компанія зареєстрована в Швейцарії.

– Така фірма як РосУкрЕнерго не могла з’явитися невідомо звідки, – розвивав він тему. – І щоб така компанія існувала, необхідна підтримка з боку керівництва двох держав...

Не забув Немиря розповісти і про "непрозорість Національного банку України", і про війну в Грузії, коли "Україну хотіли стравити з Росією" – правда, прізвище Ющенка при цьому він не назвав.

– Протягом газової кризи я провів три тижні у Москві та Брюсселі, – продовжував Немиря. – Єдині, хто виграв газову війну – це Меркель і Тимошенко. Про це написав Андерс Ослунд в останній статті The Moscow Times.

– Україна має стати частиною енергетичній спільноті Європи. Ми починаємо переговори з Європою про нашу участь в цьому, – запевнив Немиря.

Для повного наслідування Тимошенко в словах віце–прем’єра не вистачало лише згадки про міфічний проект "Білий потік" з Туркменії через Іран до України, який рік тому вони їздили "запускати" до Брюсселю.

– Джордж, як щодо енергетичної інтеграції України до Європи? – передав слово Паттен Соросу.

Мільярдеру, який сидів на сцені та лише спостерігав за щелепами, що рухаються в залі, набридло бути статистом на цьому обіді – і він взявся за вареники.

– Це важливо для Європи, – погодився Сорос, відставляючи тарілку. – Але для цього треба, щоб існував європейський регулятор цих стосунків. І щоб його повноваження були наднаціональними. Бо якби "Рургаз" чи "Газ де Франс" не вели переговори з власних інтересів, а ЄС говорив би у один голос, то Росія не змогла би діяти за принципом "розділяй і володарюй".

– Нічого, збільшення в Україні атомних електростанцій стимулювало би ЄС до швидшої інтеграції вашої країни, – пожартував Паттен.

Зал британський гумор оцінив – усі засміялися.

Сорос співчуває Тимошенко

– Чи не втомилися українські президент і прем’єр від постійних суперечок? – задав нову тему Паттен.

– Ви знаєте, наш прем’єр говорила з опозицією, вона простягнула їм руку в ім’я майбутнього України, – Немиря продовжував агітувати за Тимошенко. – Прем’єр запропонувала парламенту зробити спільний антикризовий план. Я радий, що тут з нами в Давосі присутня секретар Ради національної безпеки, бо дуже важливо, щоб не було протиборства з боку президента.

Однак Богатирьова, якій був адресований цей пас, втратила гольовий момент – а могла би й сказати, що "Віктор Ющенко як ніхто зацікавлений в..." і далі за текстом.

– Головна причина кризи в Україні – це боротьба всередині України, – вступив у гру Сорос. – Президенту і прем’єру важко досягнути згоди. І з усім цим вони намагаються пройти кризу.

Але характеристики Сороса явно показували, кому він тут співчуває – Юлії Тимошенко, з якою він конфіденційно зустрічався восени в Борисполі.

– Це розчаровує Європу, коли у вас навіть складно зібрати в одній кімнаті президента і прем’єр–міністра. Уряд України робить все можливе. Але в таких умовах йому важко впроваджувати свою стратегію. Ця вся ситуація є дуже прикрою, – зітхнув Сорос.

– Бажання мати необмежену владу – ось причина негараздів, – спробував завоювати ініціативу Яценюк. – План виходу з кризи мусить мати дві складові – це банківська ліквідність і здатність уряду виконувати непопулярні заходи. Однак я ніколи не погоджуся з думкою про відставку Кабінету міністрів зараз...

Але це був явно не його день. На відміну від віце–прем’єра, Яценюк не міг оперувати словоформами на кшталт "наш уряд боровся з корупцією", "наш уряд повернув Європі газ" – простими реченнями, які легко сприймаються під крученики з гречкою.

Гості українського ланчу Пінчука у Давосі

Якби наприкінці відбувалося голосування за аналогією програм Савіка Шустера, то записати собі в актив давоський ланч міг би лише Немиря. Виходить, що, сам того не прагнучи, Пінчук подарував Тимошенко ще одну перемогу в Європі. Він просто створив майданчик, де цього разу в Немирі не виявилося конкурентів.

Гості українського обіду розійшлися. Раїса Богатирьова повідомила, що на цьому її "напружена" давоська програмане закінчується – у неї ще були заплановані "переговори" з відставним президентом Польщі Александром Квасьневським.

Зате можна порадіти за Ніно Бурджанадзе. Якщо напередодні, на зустрічі благодійників, вона безрезультатно полювала за Біллом Клінтоном, то з українського ланчу вона пішла, тримаючи під лікоть Джорджа Сороса. Він посадив її у свій автомобіль, і далі можна тільки уявити, про що говорили головний грузинський опозиціонер і головний спонсор демократії на пострадянській території.

Зустрічі в Давосі завжди супроводжуються надзвичайними заходами безпеки. Оскільки саме тут збираються Віп-персони з усього світу

Поїздка журналіста "Української правди" до Давосу організована за сприяння Фонду Віктора Пінчука. Фото автора та Сергія Ілліна, фонд Пінчука