До "Економічної правди" потрапила інформація, на підставі якої прем’єр Юлія Тимошенко минулого четверга звинуватила банк "Надра" у валютних спекуляціях.

Раніше прем’єр заявляла, що аналіз діяльності ВАТ КБ "Надра" свідчить про те, що власники та керівництво банку свідомо проводять політику розкрадання коштів, які надаються НБУ у вигляді рефінансування.

З одного боку, викладені факти вказують на високу вірогідність вимивання капіталу.

З іншого боку, наведені дані не є стовідсотковим доказом злих намірів і потребують окремої перевірки банківським наглядом.

Отже, згідно з даними, які є у розпорядженні "Економічної правди", на момент виділення першого траншу рефінансування на суму 1,8 мільярди гривень, банку "Надра" були необхідні кошти на суму майже в 3,5 мільярди.

При отриманні другого траншу рефінансування в розмірі 5,3 мільярдів гривень, дірка в "Надрі" зросла до 4,37 мільярдів гривень. 

Офіційно, рефінансування НБУ надавалося для виконання двох завдань. Перше – виплата зовнішніх боргів за євробондами та синдикованим кредитом.

Друга – покриття витрат на повернення грошей вкладникам банку, які забирали свої депозити. Як відомо, банк є проблемним, і не дивно, що з нього бігли вкладники.

Обидва завдання були виконані.

Але отримана "Економічною правдою" інформація свідчить про дивні процеси у банку. Зокрема, після надання рефінансування у банку "Надра" зросли кредити фізичним особам на 500 мільйонів гривень. Дуже дивно, що банк видає кредити, коли головне завдання для нього – зберегти максимум грошей.

Якщо такі речі трапляються у проблемному банку, це дуже часто свідчить про виведення капіталу.

Навпаки, НБУ повинен був слідкувати, щоб "Надра" не надали жодної копійки кредиту. Це є нормальною вимогою під час рефінансування, що за змістом є стабілізаційним кредитом. Отже, це прорахунок Нацбанку.

Взагалі, кредитна активність "Надр" потребує розслідування.

Також слідство потрібне по іншому факту – частина коштів рефінансування "Надра Банку" була направлена на коррахунки та депозити в інших банках.

Зокрема, майже 1,317 мільярди гривень отриманого "Надрами" рефінансування, було розмішено на депозитах в інших банках. Ще 1,408 мільярди гривень розміщено на коррахунках в інших банках.

Зазвичай, це є традиційною банківською практикою. Утримання грошей на коррахунках є запорукою нормального обслуговування платежів в економіці. Більш того, в середньому усі банки першої десятки, за виключенням проблемного Промінвестбанку, тримають 9,2% залишків коштів на коррахунках у інших банках.

Для порівняння - на початок жовтня "Надра" тримав там 8,3%, а в грошовому виразі ця сума складала 2,2 мільярди гривень. Ця ситуація є абсолютно нормальною, адже під час кризи у проблемних банках істотно зменшується частка залишків коштів в інших банках.

Але депозити в інших банках – то вже зовсім відмінна річ, особливо у ситуації з "Надра Банком". Справа в тому, що депозити в інших банках часто є ознакою виведення капіталу.

Найчастіше, виведення коштів з банку робиться через надання кредитів пов’язаним особам - на ім'я брата, кума, тощо. Ці кредити потім не повертаються, а банк отримує "висяк".

Але є обмеження, які накладає НБУ на кредитування пов’язаних осіб. Цей показник жорстко мониториться в щоденному порядку. НБУ гарантовано карає банк, який надав великі обсяги таких позик.

Тому банки винайшли технологію махінацій з коштами. Топ-менеджери двох банків, наприклад А і Б, кладуть кошти свого банка на депозити один одному. Потім банк А кредитує людей, що працюють в банку Б, а Б кредитує інсайдерів А, кошти не повертаються, банки списують кредити.

Ніякі обмеження НБУ у цьому разі не діють. А якщо схема є дуже розгалуженою, швидко помітити виведення капіталу неможливо.

Як кажуть працівники банківського нагляду, "якщо власники (чи менеджмент) хочуть "покласти" банк, вони це зроблять". Отже, цілком ймовірно, що у "Надра Банку" відбувалося виведення капіталу.

Найпевніше, саме на підставі наведених вище цифр прем'єр Тимошенко зробила заяву про махінації з рефінансуванням, яке отримав банк "Надра".

Новий його власник Дмитро Фірташ визнав, що банк отримав рефінансування від НБУ під залог активів його групи. Але достовірно відомо й інше - до сьогодні гроші за купівлю "Надр" або не були перераховані, або аванс був символічним, а на момент отримання рефінансування структури Фірташа лише закінчили аудит банку.

Підсумуємо сказане.

Чи не логічніше виглядає, що виведення капіталу відбулося за участі попередніх власників, які хотіли "підзаробити" вже не на своєму банку? Адже той самий Ігор Гіленко залишався президентом "Надр" і після оголошення угоди та отримання рефінансування. Отже проблеми з ліквідністю банку - то вже проблеми нових власників, а не старих.

На ринку ходять різні чутки, але достеменно не відомо, наскільки Фірташ контролює обіг коштів у банку.

Як розповів "Економічній правді" керівник служби соціально-економічного розвитку секретаріату президента Роман Жуковський, "Надру" серйозно "чистили" під продаж, і звідти позабирали кошти інсайдерів. "Я можу допустити, що забрали достатньо коштів, щоб реально виникла проблема з ліквідністю", - додав він.

У будь-якому випадку, Фірташ вже може відмовитись від купівлі "Надра Банку". Йому зовсім ні до чого отримувати установу, з якої виведені мільярди гривень, та ще й після виступу Тимошенко.

Якщо спрацює цей сценарій, станеться найгірше – банк "ляже". І провину за це повинні будуть розподіляти між собою не тільки колишні власники, НБУ та Фірташ, а й прем’єр Тимошенко, яка наважилася сказати про події в "Надрах" привселюдно. А це, як відомо, є майже смертним вироком для будь якої фінансової установи.