«Ні за яких умов тут не повинно бути "Єдиного центру ". Адже це політична сила, яка на почуттях "Нашої України" хотіла побудувати своє майбутнє, тому не має політичного права бути поряд з нами. Скажу більше, Президент сприймає цю позицію".
Руслан Князевич, член президії НСНУ

Можливо, це є злою іронією долі. "М'який" президент вже вдруге за свою першу каденцію приймає "силові" рішення. Рішення, яких від нього ніхто не чекав. У приватних розмовах депутати від НУНС та БЮТ зізнавалися, що самі не знають, про що домовляться їхні лідери.

В підсумку домовилися про нову гонку бюджетів.

Наразі це виглядає як вчинок політичного камікадзе. Рейтинг голови держави за усіма наявними даними відверто малий. Щось середнє між пізнім Кучмою та хворим Єльциним.

Про відмінності цих ситуацій порівняно з нинішньою казати не будемо. Вони і так відомі.

Але, крім версії про нерозуміння наслідків довчасних виборів, доводиться розглядати і інші.

А якщо все прораховано? Які резерви може висунути президент напередодні 7 грудня? Адже вже кілька разів, і Медведчук, і Мороз з Януковичем відчували, що Ющенко приречений на поразку. І чим це все закінчувалося?

За кілька днів до видання указу № 911, на ТРК "Україна" виступав відомий своїми зв'язками з секретаріатом президента Вадим Карасьов. На пряме запитання про можливі післявиборчі зміни у фракційній структурі ВР, радник Ющенка сказав наступне. На його думку, у ВР можуть пройти блоки Яценюка та Черновецького та Тягнибок.

Цікаво, що Карасьов не згадав бідолашних Вітренко чи Мороза, зупинившись лише на близьких до Ющенка (крім Тягнибока) політиках. Адже вони теж можуть пройти. Якщо пощастить. Якщо дозволять.

Невідомо, коли саме відбудуться вибори. Невідомо, чи піде на них окремою колоною голова розпущеної ВР. Але якщо повірити у можливість "президентського" переформатування політичного поля, то картина дня така.

Президент особисто очолює блок, який так і називається – Блок Віктора Ющенка. Цей блок збирає уламки НУНСу (під орудою Кириленка та Костенка) і під національно-демократичними гаслами та з очищеними рядами йде завойовувати Галичину та Західну Волинь.

Головне формально позбавитися Балоги. Так само вже позбавлялися Порошенка, залишивши, однак, у НУНСі його представників.

Скільки отримає такий новий старий блок Ющенка? Ребрендінг, поява прізвища голови держави у назві, може підвищити електоральні шанси цього утворення, однак, навряд чи вони здолають рівень, який пропрезидентська партія отримувала на виборах 2006 і 2007 років.

Як каже політолог Віктор Небоженко : "Наша Украина" наберет 10%, и то в том случае, если там останется Рух, останется старая инфраструктура, и если их будут поддерживать как в прошлый раз".

ЄЦ не отримує запрошення до Блоку Ющенка. Таким чином створюється картина "прозріння" голови держави, який покарав свого головного канцеляриста. Отже, ЄЦ йде як окрема політична сила. Окремо від президента, але разом із ним. Шизофренічність такого становища буде зрозуміла лише тим, хто полюбляє ставити собі та іншим складні запитання без відповідей.

На що може розраховувати ЄЦ? На "своє" Закарпаття? Це ж не Київ, людських ресурсів якого може вистачити для прохідних трьох відсотків. Наразі проблематично казати про всеукраїнські перспективи ЄЦа, але в них можна вірити.

Ще один прогнозований союзник президента – Блок Леоніда Черновецького. На відміну від віртуальних блоків Яценюка та Богатирьової він вже існує. Провів кілька успішних кампаній міського рівня, має власні технології роботи з власними виборцями, яких можна нарахувати до пів-мільйона.

Колишній член фракції "Наша Україна" Черновецький може стати найвідданішим союзником президента у новій Раді. І в цьому весь жах ситуації. Якщо пастор Черновецький – це остання надія президента Майдану, то на Банковій посилюється криза жанру.

Політолог Володимир Фесенко таким чином оцінює можливості київського мера: "У Черновецкого определенные шансы есть, ведь у него мощная финансовая поддержка, и поэтому он может набрать голоса, в центральной Украине опираясь на Киев при этом расширяя сферу своего влияния, хотя сейчас у него от 1 до 1,5% электоральной поддержки".

Значно кращим з усіх точок зору союзником для Банкової став би Арсеній Яценюк. Молодий технократ з євроатлантичним обличчям - це не мер з плутаною мовою. До того ж, українці позитивно реагують на безідейні блоки, які очолюють відомі та симпатичні прізвища.

Однак, за два місяці Яценюку буде складно розкрутити власний проект. Єдине, що вже вдалося – це отримати в Мережі своєрідну абревіатуру свого майбутнього утворення, що включає перші дві літери слова "блок" та першу літеру прізвища.

Крім того, Яценюка можуть призвати на друге місце блоку Ющенка. Хоча невідомо, що зараз краще для спікера. Амбіцій у Яценюка більше, ніж у того ж Луценка, коли той був "першим номером у списку" тих, що "не скурвилися".

Як пише Дмитро Видрін: "Состояние готовности Яценюка я оцениваю, как полуготовность. Ему надо проделать большей объем технологической, финансовой и штабной работы, ведь у него нет ни штабов, ни команды, ни сформированной под него идеологии. Мне кажется маловероятным, что он сможет это успеть до декабря".

Інший кадровий резерв президента – Раїса Богатирьова. Штабні проблеми в неї такі ж як і у Яценюка. Не очоливши влітку ЄЦ, вона сьогодні може або ввійти до верхівки Блоку Ющенка, або робити щось своє… Знов-таки для президента.

Як заявляє сама пані Богатирьова: "Ми - ті, хто іменує себе політичною елітою - самі повинні пройти власну реформу, перестати брехати, підписувати союзи з нашими недоброзичливцями, не бути лицедіями і стати "тверезими патріотами". Є ще і програмні принципи, питання моралі, на них і будуватиметься мій партійно-політичний проект. Зараз я над цим активно працюю" .

Богатирьова – це такий собі "Тягнибок для сходу". Росіянка, що народилася далеко від України, вона може залучити до Ющенка певну кількість виборців, які стомилися від Януковича.

І нарешті, останній варіант підтримки. Найбільш екстремальний. Найбільш скандальний. Найбільш небезпечний.

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" може на цих виборах вперше пройти до ВР. Тоді Тягнибока навряд чи візьмуть до президентської коаліції, але його завдання буде полягати в іншому. На загал, це буде дуже нагадувати роль Блоку Литвина у розпущеній Раді.

Блокувати все, що можна. Не приєднуватися, але і не підтримувати інших. Бути самим собою. На кожному кроці поливати брудом "псевдо-еліти", в той час як останні робитимуть коаліцію. Націоналістична "третя сила" переверне наші уявлення про Верховну Раду.

Тоді у минуле підуть спомини про Вітренко. Без неї справді нудно в українському парламенті, але заміну їй готують достойну.

До речі, проти цього не заперечує і сам Тягнибок: "Завдання "Свободи" буде якщо не змінити систему влади - при 20-ти депутатах нам це, звичайно, не вдасться - але бодай би зробити тріщину в цій системі влади. Завдання "Свободи" бути такими собі щупаками в цій річці, щоб ганяти оцих жирних і лінивих карасів".

Насправді, варіантів віртуальних проектів безліч. Швидкоплинність змін навколо дострокових виборів може суттєво змінити настрої конструкторів.

На загал, використовуючи термінологію Вадима Карасьова, прибічникам Ющенка слід не думати про "соціологічну арифметику" та сподіватися лише на "вищу політичну математику".

Бо дуже складно буде зібрати до купи ці утворення, не всі з яких зможуть пройти до ВР.

Юрій Корогодський