Українські чиновники мають одну характерну рису – об’єднуватися під загрозою втрати матеріальних благ.

     Такий приклад небаченої одностайності у період економічної кризи продемонстрували члени Центрвиборчкому. Людей Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко і Віктора Януковича у цій установі об’єднала боротьба за можливість продовжувати звиклий спосіб життя. 

     До "Української правди" потрапили два документи. Перший – це розпорядження голови Центрвиборчкому Володимира Шаповала про оптимізацію видатків на службовий транспорт "з метою економії бюджетних коштів". Другий – лист членів ЦВК до Шаповала з вимогою не урізати їхні транспортні апетити.

     Відповідь на питання, що саме так обурило членів Центрвиборчкому, міститься у п. 3.1 розпорядження Шаповала: "Встановити місячний ліміт на пальне для персональних та закріплених службових автомобілів (членів ЦВК) – із розрахунку 3000 км".

     Цим же рішенням Шаповала встановлено, що поїздки за межі Києва "у службових справах протягом робочого дня" члени комісії можуть здійснювати лише з дозволу голови Центрвиборчкому, а "у позаробочий час" – на підставі відрядження, за попереднім замовленням.

     Тобто місячний ліміт кілометражу для поїздок у межах столиці для члена ЦВК не може перевищувати 3000 кілометрів. 

     Якщо вважати, що службовим авто чиновник користується лише у робочі дні, то виходить, що за одну добу рядовий член комісії може цілком законно "накатати" по Києву до 130 кілометрів.

     У водія ця цифра викличе чимало емоцій. Адже такий показник на спідометрі може з’явитися лише за гіперактивної їзди з одного кінця Києва в інший.

     Робоче місце членів ЦВК розташоване не в Ірпіні чи Боярці, а в самому центрі Києва, на площі Лесі Українки. У період між виборчими кампаніями вони взагалі зменшують свою активність. Приміром, щоб використати свій ліміт, член ЦВК може цілий день кататися з Троєщини на Борщагівку, намотати три кола по Окружній дорозі або двічі з'їздити в "Бориспіль" і назад.

     І зовсім складно уявити, що 130 кілометрів можна витратити лише за традиційним маршрутом "дім-робота" плюс поїздки по центру.

     Але 3 000 тисячі кілометрів на місяць чиновникам виявилося замало. У період, коли навіть успішні фірми кардинально урізають "соціальні пакети" співробітників, державні чиновники найвищого рангу з Центрвиборчкому не захотіли відмовлятися від додаткових благ за рахунок платників податків.

     Обурившись, що у них відібрали повний "безліміт", вони вирішили будь-що повернути його назад.

     У листі на ім’я Шаповала від 1 грудня усі без винятку члени ЦВК скаржаться на несправедливість і нагадують, що в своєму обслуговуванні члени комісії прирівняні до міністрів.

      Підписанти обурені, що "жодним актом Кабміну не встановлено обмеження щодо транспортного обслуговування" членів уряду, які "забезпечуються службовими автомобілями однаково – цілодобово, без будь-якого ліміту пробігу".

     "Отже, встановлення будь-яких обмежень щодо транспортного обслуговування членів Центральної виборчої комісії не ґрунтується на жодному нормативно-правовому акті", - заявляють члени ЦВК.

     Проте на слізний лист своїх підлеглих Шаповал не відреагував.

     За інформацією "Української правди", "бунт на кораблі" ініціював член ЦВК з квоти Януковича Олександр Шелестов – колишній співробітник пожежної охорони, який заочно закінчив "Правознавство" у Міжрегіональній академії управління персоналом, а згодом став керівником юридичного департаменту Партії регіонів.

     Підписи під зверненням поставили решта 13 членів, серед яких сестра "регіоналки" Олени Лукаш Тетяна, донька адвоката Тимошенко Юлія Швець і партнерка сина Раїси Богатирьової Тамара Астахова.

     Завзяття, з яким посадовці Центрвиборчкому відбивали назад свої пільгу, може пояснюватися їх молодими віком – одній членкині ЦВК 28 років (Юлія Швець), декільком – по 33-35 (Шелестов, Охендовський, Магера, Усенко-Чорна, Лукаш).

     Проте, не зважаючи на молодість, вони встигли призвичаїтися до життя за державний рахунок.

     P.S. "Українська правда" звернулася по коментар до одного з підписантів листа. На умовах анонімності він зізнався, що підписав звернення із солідарності з колегами, хоча вважав би за доцільне просто збільшити ліміт пробігу до 4 000 кілометрів на місяць для одного члена ЦВК.

     На питання, чому він та його колеги обурилися обмеженням витрат на автотранспорт, співрозмовник "Української правди" відповів: "Члени ЦВК вважають себе поважними персонами і введення лімітів оцінюють як посягання на їх окремий, незалежний статус".

     www.pravda.com.ua